TĘPIĆ

-pię, -pisz 1. тупити 2. винищувати; викорінювати

Смотреть больше слов в «Польсько-українському словнику (М. Юрковського, В. Назарука)»

TĘPY →← TĘPA GŁOWA

Смотреть что такое TĘPIĆ в других словарях:

TĘPIĆ

Czasownik tępić тупить истреблять tępić się тупиться

TĘPIĆ

~ony несов. 1. тупить;2. истреблять; травить; морить; ~ szkodniki истреблять вредителей;● ~ zło искоренять зло+ 2. zwalczać

TĘPIĆ SIĘ

несов. 1. тупиться, тупеть pot.;2. (wzajemnie) истреблять друг друга+ 1. tępieć

T: 35